Понеділок, 25.09.2017, 07:08
Вітаю Вас Гість

WEB-КАФЕДРА ПРАВА

СЕРГІЯ ОВЕРЧУКА

ЮРИДИЧНИЙ ДАЙДЖЕСТ. НОВИНИ ПРАВА, НАУКИ ТА ОСВІТИ

Головна » Юридичні новини » ЮРИДИЧНЕ РІВНЕ

У Рівному обговорили стратегічне планування посилення діяльності адвоката у кримінальному процесі та посилення принципу змагальності сторін
У Рівному обговорили стратегічне планування посилення діяльності адвоката у кримінальному процесі та посилення принципу змагальності сторін


17-18 липня у місті Рівному проходив другий круглий стіл для адвокатів, організований Компонентом чотири Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», Національною асоціацію адвокатів України, Радою адвокатів Рівненської області.

Ця зустріч була неординарною тим, що, по-перше, попри певну аналогію з попередніми подібними заходами останніх років, відбувалася на новому історичному ґрунті – в добу демократичного відродження українського суспільства, і, по-друге, 18 липня до адвокатів приєдналися прокурори і судді, й не просто виголосили заяви та пішли, як зазвичай трапляється, а взяли активну участь в обговоренні проблем кримінального судочинства. Вирізняється цей уже другий круглий стіл четвертого Компонента (перший пройшов у Києві 26 червня) й тим, що результатом має стати узагальнення проблем та створення на підставі їх аналізу Плану заходів з реалізації стратегії реформ. План за задумом його ініціаторів з Проекту ЄС не лише стане першим концептуальним документом для подальших ініціатив у сфері реформ, які проводитимуться Національною асоціацією адвокатів України та іншими об’єднаннями адвокатів, а й буде важливим елементом стратегії судової реформи, створить платформу для подальшої співпраці адвокатів, суддів та прокурорів, буде використаний для прогресивних ініціатив різними секторами юридичного співтовариства та громадськістю. Заступник голови Ради адвокатів України Катерина Коваль слушно відзначила, що це перший проект, присвячений власне адвокатурі, яка раніше лише входила в різні проекти як грань, а в центрі уваги не була.

Голос адвокатури має бути почутий

Відкриваючи зібрання, головний експерт проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Марк Сегал наголосив, що зараз ми переживаємо історичний момент, який надає шанс реально піднести на новий рівень систему правосуддя, і зокрема кримінального. «Ми починали наш проект просто на вулиці поблизу революційного Майдану», – зазначив промовець, а зараз відкриваються нові можливості для адвокатської професії в оновленому демократичному суспільстві. Головний напрям змін у царині кримінальної юстиції – досягнення реального балансу у змагальному процесі. Всі учасники цього процесу: органи досудового розслідування та обвинувачення, судді, – беруть активну участь у творенні змін, а голосу адвокатури – повноправного і невід’ємного компонента справедливості – досі не чути.


Марк Сегал: Голосу адвокатури досі не чути

Тому четвертий Компонент, що має назву «Доступ до правосуддя та забезпечення права на захист» окрім тренінгів запланував і проводить низку зустрічей з адвокатами різних регіонів з метою з’ясування позицій і збору ідей, далі буде вироблено короткий план змін до нормативних актів та практики, котрий можна буде показати пресі і передати органам влади, а згодом – остаточний план з ретельним аналізом ситуації та комплексним пакетом заходів. Він буде настільки досконалий, наскільки швидко й енергійно мобілізуються до цієї праці адвокати, перейнявшись драйвом у суспільстві і вірою в реальність змін на краще, оптимістичною громадською думкою задля творення сприятливих і справедливих умов адвокатської праці.

Основне бачення напрямів змін має виходити від адвокатів, – зазначила національний експерт Проекту Оксана Цимбрівська, – що необхідно змінити і як рухатися до загальної стратегії по всіх компонентах, включно з прокуратурою, правоохоронними органами, протидією корупції й іншими сегментами, слід визначати з урахуванням думки адвокатів. Так буде вироблено єдиний напрямок реформ у сфері юстиції.

Голова Ради адвокатів Рівненської області Павло Луцюк висловив загальне переконання, що налагодити роботу треба так, щоб адвокати були в юридичному механізмі на першому місці. У складних правових ситуаціях людина має звертатися до адвоката, тоді її шанси на позитивне вирішення питання значно підвищуються. Наскільки пропозиції та ідеї адвокатів будуть революційними чи навіть агресивними, настільки вагомим буде внесок адвокатської корпорації у справу реформи юстиції.

Павло Луцюк: Треба усунути ототожнення адвоката з обвинуваченим. 
Захисник, як мінімум, не зобов’язаний давати показання, сидіти в тюрмі і платити гонорар



Однією з базових ідей є перетворення суду на справжній суд, який має розсудити обвинувачення і захист, позивача і відповідача, а не стояти на чиїйсь наперед визначеній стороні. Підмурівок для цього є. Навіть нині, якщо адвокат добре фахово підготовлений, він здатен домогтися справедливого і обґрунтованого рішення, і судді зараз приймають законні і справедливі рішення, крім випадків, коли вони припускаються помилок, або зацікавлені певним чином у результаті, й не обов’язково зацікавлення має бути матеріальним. Тому наріжним каменем справедливості є підзвітність судової системи суспільству, а це і доступ до правосуддя, і відкритість судового засідання, і своєчасне поміщення рішення до реєстру, й цілий ряд важливих питань, які ще належить вирішити за активної участі адвокатів.
Час нарешті припинити деструктивні процеси в міліції, які влада постійно старається виправдати зовнішніми обставинами. Ми постійно чуємо: «Що ви хочете від міліції – в ній відбувається все те, що відбувається в суспільстві». Ні. Міліція – це не зріз суспільства, адже туди не беруть інвалідів і розумово відсталих, неосвічених та не перевірених відповідним чином на професійну придатність осіб. Так само і в адвокатурі – ми перевірені, освічені, треновані й етично випробувані. Ми не можемо в своїй діяльності копіювати поведінку, характерну для суспільства в його нинішньому стані. Більша частина того, що про кожного з нас думатимуть люди – це наша власна поведінка.


Адвокат нині не є незалежною фігурою у кримінальному провадженні. Новий КПК наділяє захисника правами підзахисного. Це дивне ототожнення треба усунути: захисник, принаймні, не зобов’язаний давати показання, сидіти в тюрмі і платити гонорар.


Підсудний (обвинувачений, потерпілий) поводить себе в судовому засідання так, як вважає за потрібне, як краще для реалізації його інтересів (в тому числі грубіянити, подібно до деяких відомих підсудних), а суддя, прокурор мають поводитися виключно так, як приписує закон і не припускатися хамства, якнайменше. Шляхом беззаконня не можна викорінити беззаконня.

Рівненська область – перша, де проти порушників професійних прав адвокатів здійснювалися кримінальні провадження. Їхні долі неоднакові. В одному випадку адвокат відмовився виступити потерпілим і справу закрили, в іншому – правопорушник дістав умовне покарання, у третьому порушник прав адвоката був амністований. Але прецеденти «посіяно» і чи зійдуть вони на теренах нашого правосуддя, тобто чи з’явиться практика не лишати порушення прав адвоката безкарним – залежить від самих адвокатів, їх принциповості та безкомпромісності.

Виправдувальний вирок в нашій країні – рідкісний епізод, – зазначила адвокат Наталія Пліса, – за який суддю часто (якщо не завжди) викликають «нагору» для пояснень. Тому адвокат змагається і з обвинуваченням, і з судом, який понад усе прагне не допустити виправдувального вироку. Питання появи виправдувальних вироків, здається, можна вирішити, внісши такий пункт у звітність судів і щомісяця запитуючи з них, чому показник не зростає.



Органи обвинувачення в нинішні часи, попри те, що мають діяти виключно в рамках закону, тобто робити тільки те, що прямо передбачене законом, а не все, що не заборонено, застосовують всю свою креативність, аби обійти закон. Дійшло до того, що фабрикують повідомлення про підозру, а тоді навіть оголошують в розшук особу, яка нічого не відає про кримінальне провадження і не бачила того повідомлення. Часом навпаки – кримінальне провадження порушене, підозрюваний відомий, але він про підозру не повідомляється, докази слідство збирає, старанно накопичує, а тоді разом з повідомленням про підозру направляє справу до суду. Вирішити проблему позазаконної творчості органів обвинувачення в цьому разі можна лише встановивши норму, яка б зобов’язувала слідчого повідомляти про підозру особу, як тільки щодо неї виникає та підозра.



Олексій Шевчук: Коли правосуддя стане дійсно публічним та відкритим, 
більшість проблем судочинства і наших адвокатських проблем зникне


Головною проблемою кримінального судочинства адвокат Олексій Шевчук (юридичне агентство «Шевчук та Партнери») назвав те, що воно приховане від громадськості і засобів масової інформації, порушення принципу відкритості та гласності стали звичайною практикою судів. Жоден суд не виконує вимог норми про оприлюднення переліку справ, які слухаються. Адвокати не можуть прийти і послухати судове провадження справ, в яких виступають їхні колеги, неможливо просто втрапити на судове засідання. Журналістам надзвичайно складно прорватися в суд. Секретарі судових засідань вигадують нові й нові документи, по яких пропускають журналістів у судове засідання, і через це в нас не розвинулася судова журналістика як жанр. Суспільство не довіряє судам, люди не вірять у справедливість. Неодмінно має з’явитися відповідальність секретарів, помічників суддів, які порушують норми про відкритість правосуддя, має врешті-решт наставати реальна відповідальність суддів за завідомо неправосудні рішення.

Коли правосуддя стане дійсно публічним та відкритим, більшість проблем судочинства і наших адвокатських проблем зникне. Вже зараз очевидно, як тільки преса та громадськість з’являються в судових засіданнях – стилістика і поведінка суддів змінюється в бік дотримання етики і поваги до закону.



Парадоксально, але кримінальні правовідносини у нас стали вагомим компонентом всіх інших: податкових, відносин права власності, сімейних,– адже в суспільстві склалося викривлене уявлення про кримінальне судочинство. В багатьох суперечках з різних підстав, якими так насичена наша дійсність, зазвичай чуємо такий аргумент: «Я на тебе кримінальну справу заведу». Ми прийшли до цього тому, що суд перетворився на каральну машину.

Першого дня круглий стіл після пленарної (настановчої) частини проходив за форматом секційних засідань, які розпочалися після коротких презентацій лідерів груп (зміст деяких з них наведений вище). Підведення підсумків «мозкового штурму» в групах, що були узагальнені другого дня, дало змогу виокремити деякі попередні висновки, які учасники заходу погодилися оформити як пропозиції до стратегії реформи.




На секції «Реформування кримінально-процесуального законодавства та його імплементація під час кримінального провадження» (керівник Павло Луцюк) виокремили такі ключові проблеми.

– Необхідно внести зміни до КПК України, аби цілковито виключити суб’єктивний елемент в оцінці допустимості доказів, отриманих з порушенням професійних гарантій адвоката. Не ставити запитання, чи суд може визнати доказ недопустимим у разі проведення слідчих дій щодо адвоката без участі представника ради адвокатів. Суд не має давати оцінки доказу, здобутому в такий спосіб. Формулювання норми повинне бути недвозначним: «докази, отримані з порушенням процедури збирання доказів, є недопустимими», а не «суд може визнати їх недопустимими».
– Вимога реальної змагальності диктує, що захисник мусить мати можливість отримати копії всіх процесуальних документів у тих процесуальних діях, в яких бере участь, одразу (а не лише під час відкриття матеріалів кримінального провадження).
– Варто ввести в КПК статтю 45-1, якою встановити невичерпний перелік прав захисника у кримінальному провадженні.
– Захисту має бути надано можливість оскаржувати всі рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування, а не лише передбачені ст. 303 КПК, в тому числі внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення.

Треба зазначити, що питання: чи потрібна спеціальна стаття з широким переліком прав адвоката у кримінальному провадженні, – стало предметом енергійного обміну думками, і противники такої новели в основному наводили той аргумент, що, оскільки сторона обвинувачення сприймає тексти норм лише буквально, навіть вказівка на те, що перелік прав є невиключним фразою «і інші права…» чи якось інакше, дасть можливість перешкоджати реалізації адвокатом всіх інших прав, окрім прямо зазначених.

Президент Асоціації адвокатів України Олег Чернобай візуалізує нерівність обвинувачення і захисту

Учасники секції «Неупередженість та підзвітність судової системи у кримінальному судочинстві» (керівник – Іван Гречківський, Адвокатське Бюро Гречківського) підсумували, що ми отримала шанс на реальні зміни після підписання Україною Політичної угоди з ЄС, перш за все, для клієнтів адвокатів, адже наші клієнти від початку стоять не на такому рівному майданчику у правовому спорі, ніж клієнти в країнах розвиненої демократії, через соціальне розшарування, різноманітні політичні впливи, заангажованість і хибно скеровану підзвітність судів.

Не слід відкидати й інертність судової системи. Судді в регіонах не квапляться переходити на новий КПК в сенсі дотримання не тільки його принципів, а й норм. І досі вони перебирають на себе функції обвинувачення, трактуючи двозначність норм завжди не на користь адвоката і захисту. Невиправний позитивізм органів обвинувачення і суду призводить до того, що норми права вони сприймають лише ті, що містять пряму вказівку, а дискретність розуміють лише як спосіб погіршити стан сторони захисту. Найулюбленішу правопошукову фразу прокурорів: «А покажіть мені, де це написано», – дедалі ширше переймають судді.

Часом в судах виявляють крайні форми упередженості, коли надають захисникам диски із технічним записом судового засідання, які виявляються порожніми. Необхідно встановити процедуру, за якою захисник спершу матиме можливість прослухати диск, а тоді вже розписуватиметься в отриманні запису.

Часто судді вершать правосуддя не в залі засідань, без мантій, чи курять під час засідання. Скарга на ім’я голови суду у подібних випадках, як правило, ні до чого не призводить. Та й чого очікувати, коли орган, уповноважений притягувати суддів до відповідальності – Вища Рада Юстиції – не діє.

Одним з чинників зниження етичного, та й фахового, рівня суддівського корпусу було визнано надто ранній вік прийняття на посаду судді. У 25 років людина ще не має достатнього фахового та життєвого досвіду, аби вирішувати долі інших людей. До слова, адвокати віком до 30-ти років рідко виступають захисниками у кримінальних провадженнях самостійно.


Група, що обговорювала «Права сторони обвинувачення» (керівник Наталія Пліса) звернула увагу на проблеми судових експертиз, які за клопотанням сторони захисту або потерпілого, зокрема за рахунок держави, суди здебільшого відмовляються призначати, хоча прокурори у судовому засіданні зазвичай віддають це питання «на розсуд суду» (часом не зрозуміло для чого прокурор з’являється). Якщо не очевидна залежність суду від прокуратури, то надміру товариське ставлення суддів до прокурорів є очевидним і доходить до того, що прокурора, який прийшов у судове засідання без підтверджених повноважень, суддя допускає зі словами: «… принесеш завтра». Прокурори вдаються до неприпустимих публічних оцінок якості праці і особи адвоката задля впливу на адвоката і його клієнта, на які судді не реагують. Якщо захисник прибуває на місце проведення обшуку, коли той уже розпочався, дуже мало шансів, що він буде допущений. Під час проведення слідчих дій нерідко забороняють адвокату свідка користуватися ноутбуком, хоча захисник має право користуватися технічними засобами. Отже, в підсумку дискусії переваги сторони обвинувачення унаочнилися цілковито.



Учасники секції «Захист статусу та праці адвоката» (керівник Катерина Коваль) зосередилися на проблемах доступу адвокатів до реєстрів, надання приміщень у судах та слідчих ізоляторах, забезпеченню надання відповідей на адвокатські запити та реалізації гарантій адвокатської діяльності, за які адвокатам буквально доводиться боротися. Надзвичайно гостро стоїть питання забезпечення доступу до підзахисних у слідчих ізоляторах і приміщень для конфіденційних зустрічей. Порушення прав адвокатів і далі поширюються, а комітет захисту прав адвокатів НААУ працює формально і не інформує адвокатську спільноту про свою діяльність та практику притягнення порушників до відповідальності. Досі не використовуються вповні адвокатами можливості протистояння порушенням професійних прав, передбачені Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема в областях ради адвокатів рідко складають адмінпротоколи у разі ненадання відповідей на адвокатські запити. Бракує узагальнень цієї роботи і обміну інформацією між регіонами.

Колективні зусилля групи, що дискутувала про «Прозорість, доступ до інформації, доступ на судові засідання» (керівник Олексій Шевчук) виокремила дві основні перешкоди втілення принципів доступності і гласності правосуддя:

– відсутність як жанру судової журналістики через обмеження реальної можливості доступу ЗМІ на судові процеси,
– відсутність нормативно закріпленої відповідальності суду (судді, секретаря, іншого працівника) за невиконання вимог законодавства щодо гласності та відкритості судового процесу, допуску преси і громадськості.
Учасники обговорення погодилися, що треба вживати найрішучіших заходів адвокатського реагування на ці порушення принципів судочинства: заявляти відвід судді, заявляти про кримінальне правопорушення – перевищення влади і службових повноважень та ін.

Головний експерт проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Лоїк Геран
ознайомив учасників зі схемами розслідування злочинів, 
зокрема участю прокуратури у кримінальному провадженні, за європейськими стандартами



Окрім узагальнених вище проблем захисту в кримінальному провадженні, під час дискусій було напрацьовано низку тез, які в подальшому також стануть предметом опрацювання і вироблення позицій рамках четвертого Компоненту Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» задля формування Плану заходів з реалізації стратегії реформ.

Не пройшли поза увагою учасників зібрання специфічні соціопсихологічні відмінності практики в столиці і регіонах. Зокрема, адвокати в маленьких районах рідко заявляють відводи суддям, бо там це вважається катастрофою місцевого масштабу. Багато адвокатів не оскаржують протиправних рішень, дій і бездіяльності органів досудового розслідування, бо слідчі судді на місцях працюють як підписанти документів. Часом на судові засідання не допускають навіть учасників процесу – охорона і канцелярія вирішують чи буде дотримано принцип доступу до правосуддя, не говорячи вже про його публічність. Канцелярія – гальмо на шляху правосуддя – вирішує давати чи не давати можливість ознайомитися зі справою, приміром встановлює регламент на ознайомлення з 13 до 15 години в середу та п’ятницю, і навіть в цей час можна сидіти і чекати поки видадуть справу годину і більше. Не завжди учасників повідомляють про призначені справи до розгляду, хоча не так давно почали поволі запроваджувати повідомлення засобами СМС.


«Незапрошення» на судові засідання вже стають поширеною практикою, тому адвокати, які не раз потерпіли від них, радять подавати клопотання до суду: «… нам відомо, що справа розглядається, просимо повідомити про дату і час розгляду для забезпечення участі…», а якщо повістки і повідомлення «губляться», варто подавати запит на пошту: чи приходило повідомлення на адресу робочого місця адвоката.
Не може йтися про рівність сторін і змагальність процесу за умов, коли інформація не всім однаково доступна: адвокати не мають доступу до реєстрів у тому обсязі, в якому його мають правоохоронні і інші органи. Невнесення заяв до ЄРДР – масова ситуація, навіть стала вже предметом корупції: за внесення вимагають хабара в розмірі від 3 до 7 тисяч грн. Стаття про обов’язкове внесення в ЄРДР – фікція, заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення приймаються прокурорами як заяви на підставі Закону «Про звернення громадян» з усіма процесуальними наслідками такої метаморфози. Якщо ж кримінальні провадження порушуються, то здебільшого за фактом, і не те, що проти фізичних осіб, а й юридичних, коли потенційний правопорушник не може бути невідомим органу досудового розслідування.

Підсумовуючи почуте і побачене впродовж цих двох днів, хочеться висловити сподівання, що План заходів окрім слідів активної творчості правоохоронців, прокурорів та суддів нестиме в собі й інтелектуальний наробіток адвокатів із притаманним йому гуманістичним зарядом. Для цього лише треба направити свої пропозиції чи позиції до Проекту ЄС, або редакції журналу «Адвокат». Зробити це треба так само завзято та щедро, як адвокати роблять це на різних круглих столах та конференціях.

Із побажанням творчих успіхів –
Леонід Лазебний,
головний редактор журналу «Адвокат»




ДОВІДКА


Другий круглий стіл на тему: «Стратегічне планування посилення діяльності адвоката у кримінальному процесі та посилення принципу змагальності сторін» відбувся 17-18 липня 2014 р. у місті Рівне у конференц залі ТРЦ " Манхеттен".

Метою проведення даного заходу є продовження роботи з розробки Плану заходів з реалізації стратегії реформ, щодо діяльності адвокатів у кримінальному процесі. Цей План заходів відображатиме бачення адвокатів щодо необхідності впровадження реформ з питань ведення кримінальних справ, створенням більш змагальної системи в кримінальному судочинстві шляхом застосуванням принципу рівності сторін обвинувачення та захисту.

Захід організовується Проектом ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» та Радою адвокатів Рівненської області.

Круглий стіл з питань стратегічного планування є робочим заходом та не являється навчальним заходом або тренінгом. Це інтерактивний захід із високим залученням учасників, що дозволяє провести мозковий штурм та спланувати план пріоритетних заходів необхідних задля посилення позиції сторони захисту у кримінальному процесі.


В рамках Круглого столу використано формат робочих груп, які провадитимуть дискусії по наступних темах:

• Неупередженість та підзвітність судової системи у кримінальному судочинстві;
• Права сторони обвинувачення у кримінальному провадженні;
• Реформування кримінально-процесуального законодавства та його імплементація під час здійснення кримінального провадження;
• Захист статусу та роботи адвокатів;
• Прозорість, доступ до інформації, доступ на судові засідання.




Джерело: http://iadvocate.com.ua/strategichne-planuvannya-diyalnosti-advokata-u-kriminalnomu-procesi-ta-posilennya-principu-zmaga
Категорія: ЮРИДИЧНЕ РІВНЕ | Додав: egege (21.07.2014) | Автор: адвокат Оверчук W
Переглядів: 411 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
ФОРМА ВХОДУ
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
ПОШУК
VIDEO-LEX
ПОГОДА
КАТЕГОРІЇ
ПРАВОВІ НОВИНИ [87]
Правові події, новини законодавства
ЮРИДИЧНЕ РІВНЕ [74]
Правове життя міста Рівне; його юристи, адвокати, судді, установи
НОВИНИ ОСВІТИ, НАУКИ [37]
Наукові та освітні події, новели
ДУМКА ЕКСПЕРТА [78]
Експертний аналіз подій
КОНСУЛЬТАЦІЯ ЮРИСТА [45]
Юридичні консультації, поради адвоката
ЮРИСТИ ШУТКУЮТЬ :-) [12]
Юридичний гумор правників, анекдоти, байки, історії
РІВНЕНЩИНА
ДЕ ТИ?
ТЕГИ
kafedr.at.ua
Інформ строка
Copyright "Web-кафедра права" © 2017 При копіюванні гіперпосилання на сайт kafedr.at.ua ... | Безкоштовний хостинг uCoz