Середа, 18.10.2017, 01:14
Вітаю Вас Гість

WEB-КАФЕДРА ПРАВА

СЕРГІЯ ОВЕРЧУКА

ЮРИДИЧНИЙ ДАЙДЖЕСТ. НОВИНИ ПРАВА, НАУКИ ТА ОСВІТИ

Головна » Юридичні новини » НОВИНИ ОСВІТИ, НАУКИ

Нова манія: мрія про «вышку»
Нова манія: мрія про «вышку»

Ментальний стереотип батьків забезпечити своїй дитині вищу освіту укоренився глибоко і, мабуть, надовго. Доступність і якість, на жаль, стали другорядними умовами досягнення мети. Будь-який студент, закінчивши навчання у вищому навчальному закладі, потрапляє у вир дорослого життя. Там він, як правило, стикається з пошуками роботи, сотнями вакансій і, відповідно, самими роботодавцями. У наш час це виявляється самим справжнім випробуванням на шляху становлення молодого фахівця, як майбутнього професіонала у своїй подальшій діяльності.

Днями в інформагентстві УНІАН відбулася прес-конференція, присвячена вищої освіти. Питання, які обговорювалися фахівцями, стосувалися безпосередньо держави та батьків. Доступність і якість навчання в Україну, невідповідність можливостей з бажаннями дорослих забезпечити майбутнє своїм дітям - ці проблеми не на жарт схвилювали публіку.

Перше, що викликало обурення, це інформація про величезну кількість нових вищих навчальних закладів, число яких за останні 20 років зросла в 6 разів. На сьогоднішній день їх 1150, а в роки незалежності було 160! Відповідно, зросла і кількість студентів: замість 170 000 їх вже більше 2 мільйонів. У той же час тенденція тільки зростає, тому що у батьків спрацьовує стереотип - вивчити дитини в що б те не стало. Фахівці, які були присутні на конференції, звертали увагу на те, що дорослі часто необдумано надходять, коли не зважають на вибором дітей, внаслідок чого держава випускає студентів з низьким рівнем кваліфікації, які потім не бажають працювати за спеціальностями.

Хто винен, розібратися непросто, тому що держава звинувачує батьків, а батьки держава. Відразу ж виникає питання: звідки таке завзяття у батьків відправити своє чадо здобувати вищу освіту, а в держави - забезпечити це лише формально? І які проблеми криються за цим?

Перше. Проблема «робочих професій». Хто в державі буде зварювальником, механіком, сантехніком, будівельником? Адже більшість молодих людей хочуть швидкого заробітку і найменших розумових, а тим більше, фізичних затрат. Іншими словами, хочуть відразу ж після отримання диплома стати великими начальниками.

Друге. Більшість тих же дітей (а інакше школярів назвати не можна) при вступі до вищого навчального закладу самі не знають, навіщо вони туди йдуть. Спрацьовує так званий синдром «підказки батьків». Останні втілюють в дітях нереалізовані в молодості можливості, а ті потім все життя намагаються себе знайти. І як показує практика, шукають себе до самої старості, розуміючи, що свого часу зробили помилку, послухавши ради мудрих людей похилого віку.

Третє. Захмарні ціни на навчання. Хоч на конференції президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков розповідав, що нині навчання доступно для кожного громадянина країни, його слова звучали трохи знущально. На противагу можу ствердно сказати, що це зовсім не так. В наші дні вища освіта стала, швидше, розкішшю, ніж доступною можливістю. Два роки тому, коли я закінчувала «фахівця» Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, вартість року навчання становила, ні багато ні мало, 35 тис. гривень. Цікаво, чи дозволить собі представник середнього класу, припустимо, навчатися там при своїй зарплаті в 2-3 тис. гривень? Скоріше ні, ніж так.

А вже якщо розглядати «так», яке випало якомусь школяру з провінції, то картина вимальовується зовсім не весела. Батьки зі шкіри геть лізуть: платять 5 років за навчання та проживання дитя в чужому місті в надії подальшої його реалізації. А потім треба прикрість - дитина повертається на круги своя. Прикро, але реально.

Четверте. Якість навчання. Більша частина моїх однокурсників, та й одноліток теж, отримавши «корочку», не може дозволити собі піти на роботу з мінімальною ставкою. Все, як правило, хочуть все і відразу. Це позиція початківця фахівця, який шукає роботу. А що скажуть нам на це роботодавці? А вони не мають наміру платити гроші зеленим молодикам тільки за те, що ті ходять в офіс і протирають штани. Керівники хочуть, в першу чергу, результату і демонстрації умінь на ділі. А в житті це приблизно виглядає так: прийшовши на свої хліба, студент від незнання і, як наслідок, переляку дивиться на начальство округленими очима, намагаючись зрозуміти, чого ж воно від нього хоче.

А що студент може на ділі? Саме так, що майже нічого. У вищих навчальних закладах його затравлівают застарілої теорією, яку в більшості випадків в наші дні ніяк і нікуди не можна застосувати. Наука не стоїть на місці, і разом з нею і ми повинні рухатися вперед, а не топтатися на одному і тому ж.

П'яте. І, мабуть, найголовніше. Постійна робота над собою і плекання в собі почуття відповідальності. Ці якості обов'язково повинні бути присутніми в будь-яких життєвих обставинах. Навіть якщо ми знаємо, що держава поки не може дати якісного навчання, ми повинні самі його брати. Навіть якщо батьки не можуть забезпечити бажану спеціальність, важливо все одно брати максимум з можливого. Важливо знати, що за кожен вибір, будь він свій чи примусовий, ми відповідаємо самі.

Юлія Процишена, Новини Україна - From-UA
Категорія: НОВИНИ ОСВІТИ, НАУКИ | Додав: egege (07.05.2012)
Переглядів: 651 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
ФОРМА ВХОДУ
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
ПОШУК
VIDEO-LEX
ПОГОДА
КАТЕГОРІЇ
ПРАВОВІ НОВИНИ [89]
Правові події, новини законодавства
ЮРИДИЧНЕ РІВНЕ [74]
Правове життя міста Рівне; його юристи, адвокати, судді, установи
НОВИНИ ОСВІТИ, НАУКИ [37]
Наукові та освітні події, новели
ДУМКА ЕКСПЕРТА [79]
Експертний аналіз подій
КОНСУЛЬТАЦІЯ ЮРИСТА [45]
Юридичні консультації, поради адвоката
ЮРИСТИ ШУТКУЮТЬ :-) [13]
Юридичний гумор правників, анекдоти, байки, історії
РІВНЕНЩИНА
ДЕ ТИ?
ТЕГИ
kafedr.at.ua
Інформ строка
Copyright "Web-кафедра права" © 2017 При копіюванні гіперпосилання на сайт kafedr.at.ua ... | Безкоштовний хостинг uCoz