Четвер, 14.12.2017, 23:46
Вітаю Вас Гість

WEB-КАФЕДРА ПРАВА

СЕРГІЯ ОВЕРЧУКА

ЮРИДИЧНИЙ ДАЙДЖЕСТ. НОВИНИ ПРАВА, НАУКИ ТА ОСВІТИ

Головна » Юридичні новини » ДУМКА ЕКСПЕРТА

5 хвилин філософії права з Ґуставом Радбрухом
П'ять хвилин філософії права з Ґуставом Радбрухом

У перекладеної газетній статті вересня 1945 року видатного німецького філософа права Густава Радбруха (1878-1949) лаконічно викладаються його погляди на проблему протистояння між "несправедливими законами" і справедливістю. Хоча такі закони і можуть існувати, як це підтверджує дванадцять років нацистського режиму, проблема протистояння повинна бути вирішена на користь справедливості: "що хоча закони, значною мірою несправедливі і завдають шкоди суспільству і можуть існувати, їм слід відмовляти в дії і в визнанні їх правового характеру ".


Перша  хвилина 
 
"Наказ є наказ”, – говорять солдатам. "Закон є закон”, – говорять  правники.  Водночас якщо для солдата обов’язок та право на підпорядкування перестає діяти, коли він дізнається, що наказ має на меті вчинення злочину чи правопорушення, то правникам уже століття після того, як серед них не залишилося жодного зачинателя природного права не знайомі подібні винятки щодо дії закону та підпорядкування йому законослухняних громадян. Закон має силу, оскільки це – закон, а це – закон, якщо в більшості випадків він може бути реалізованим через застосування сили . Таке розуміння закону та його дії (яке ми називаємо позитивістським вченням) зробило правників, як і весь народ, беззахисними супроти свавільних, страшних та злочинних законів. Врешті решт воно ототожнює право і силу: право є лише там, де є сила.  
 
Друга  хвилина 
 
Цей принцип забажали доповнити або замінити таким чином: правом є те, що корисне народу.  Це означає, що свавілля, порушення договору, протизаконність є правом, якщо цим приноситься благо народу. Практично це означає, що правом є те, що той, у чиїх руках державна влада, вважає загальнокорисним, будь-яка несподівана ідея  чи примха  деспота,  покарання  без  суду  і  слідства, незаконне  умертвіння  хворих.  Це  також  може означати, що самокорисність влади розглядається як  загальне  благо.  Й  відтак  урівнювання  права з оманливим чи так званим народним благом перетворює правову державу на неправову. 

Ні, стверджувати, що "все, що корисне народу – це право” не можна, радше має бути навпаки: "лише те, що є правом – корисне народу”.  


Третя  хвилина 
 
Право – це воля до справедливості. Справедливість, втім, означає: судити не зважаючи на особу людини й за однаковим масштабом щодо всіх. Коли схвалюють вбивство політичних противників,  дозволяють вбивати представників іншої раси, а за такі ж злочини проти своїх однодумців карають найбільш страшними та принижуючими гідність покараннями, то це не є ані справедливістю, ані правом.  
Якщо  закони  свідомо  заперечують  волю  до справедливості, наприклад, свавільно надаючи чи 
відмовляючи  в  правах  людини, то  такі  закони  є недійсними,  то народ не зобов’язаний  підпорядковуватися  їм, а правники повинні віднайти мужність не визнавати їхнього правового характеру.  
 
Четверта  хвилина 
 
Звісно,  що  поруч  із  справедливістю,  метою права є й загальне благо. Звісно, що закон сам по собі, і навіть поганий закон, має цінність, яка полягає у  його  здатності  протиставити  непевності право. Звісно, що недосконалість людини не завжди  дозволяє  гармонійно  поєднати  в законі  усі три  цінності – загальне  благо,  правову  певність (стабільність)  і  справедливість,  й залишається лише вибирати між тим чи погоджуватися заради правопевності на  дію  поганого,  шкідливого  чи несправедливого закону чи відмовляти йому в дії, враховуючи  його  несправедливість  і  загальношкідливість.  Але народ  та  правники  повинні чітко  усвідомити,  що  хоча  й  можуть існувати закони, які є в значній мірі несправедливі й шкідливі  суспільству,  їм слід відмовити  в  дії,  у визнанні їхнього правового характеру.  
 
П’ята  хвилина 
 
Отож, існують правові принципи більш авторитетні  за будь-який  правовий  припис, і закон, що  їм  суперечить  не  має  сили.  Такі  загальні принципи  називають  природним  правом  або розумним правом. Кожен з них окремо породжував сумніви, але впродовж століть було закладено їх тверду основу й за загальною згодою їх було закріплено  в  так  званих  деклараціях  основних і громадянських  прав  людини;  відтак  більшість з них вже не викликає сумнівів. Мовою віри ті самі ідеї знайшли закріплення у таких висловлюваннях з Біблії: з одного боку, вам слід підпорядковуватися владі, що стоїть над вами,  а з другого – вам  слід  слухатися  Бога  більше, ніж людини. І це не лише благий намір, але й  діючий  правовий  принцип.  Втім суперечність між  цими  положеннями  неможливо  вирішити з допомогою третього висловлювання, як-от сентенції "Цісарю – цісареве, а Богу – Богове”, оскільки навіть воно залишає сумніви щодо критеріїв розмежування.  Більш  того,  рішення  віддається гласу  Божому,  котрий  лише  в  особливих випадках пробуджує совість індивіда. 


(Передрук тексту оригіналу та друк перекладу здійснено з дозволу видавництва C. F. Mьller Juristischer Verlag GmbH (Heidelberg). Переклад В. С. Бігуна за: Fьnf Minuten Rechtsphilosophie // Radbruch Gustav. Gesamtausgabe. Hrsg. von Arthur Kaufmann. – Heidelberg: Mьller, Juristischer Verlag. – Band 3. Rechtsphilosophie. – 3 Bearb. von Winfried Hassemer. – 1990. – S. 78-79. Вперше опубліковано в: Rhein-Neckar-Zeitung (Heidelberg). – 1945. – 12. September) 

G. Radbruch 
 
FIVE  MINUTES  OF  PHILOSOPHY  OF  LAW 
 
The translation into the Ukrainian language of the September 1945 newspaper article by the prominent German philosopher of law Gustav Radbruch (1878-1949) presents a brief but concise account of his views on the conflict between "unjust laws” and justice. Although such laws may be exist, as it was proved in the time of twelve years of the Nazi regime, the conflict should be solved in favor of justice: the laws that are "unjust to a considerable degree and harmful to the society” should be devoid of validity and the recognition of their legal character.

Проблеми філософії права. – 2004. – Том II.

Категорія: ДУМКА ЕКСПЕРТА | Додав: egege (17.12.2016) | Автор: правознавець
Переглядів: 463 | Теги: Справедливість, Філософія права | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
ФОРМА ВХОДУ
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
ПОШУК
VIDEO-LEX
КАТЕГОРІЇ
ПРАВОВІ НОВИНИ [92]
Правові події, новини законодавства
ЮРИДИЧНЕ РІВНЕ [73]
Правове життя міста Рівне; його юристи, адвокати, судді, установи
НОВИНИ ОСВІТИ, НАУКИ [40]
Наукові та освітні події, новели
ДУМКА ЕКСПЕРТА [80]
Експертний аналіз подій
КОНСУЛЬТАЦІЯ ЮРИСТА [45]
Юридичні консультації, поради адвоката
ЮРИСТИ ШУТКУЮТЬ :-) [13]
Юридичний гумор правників, анекдоти, байки, історії
РІВНЕНЩИНА
ДЕ ТИ?
ТЕГИ
kafedr.at.ua
Інформ строка
Copyright "Web-кафедра права" © 2017 При копіюванні гіперпосилання на сайт kafedr.at.ua ... | Безкоштовний хостинг uCoz